#19955 Зізнаюсь 09 листопада 2018 о 19:21

Знайте девушки, женщины.
Если парень или мужчина постоянно, долго смотрит в автобусе, или на дворе на
вас это тоже симпатия( что вы нравитесь ему, и он хочет, чтобы вы были его половинкой) только скромная.
Этот парень он просто волнуется , переживает.что эта девушка ему ответить. Поэтому он боится подойти и сказать привет и познакомиться. Потому что такие ребята, мужчины берут все близко к сердцу. Если девушка, женщина ему откажет.Это для него психологическая травма и боль в душе.
И тогда этот человек начинает замыкаться в себе.
Быть не уверенным в себе и думать что он такой плохой в себе и не кому не нужен.

#19953 Зізнаюсь 09 листопада 2018 о 17:43

Нормальні пацани не їдять ковбасу і сосиски. Коли я сидів у дитячій колонії то за ковбасу як мінімум законтачували, а як правило пускали по кругу

#19952 Зізнаюсь 09 листопада 2018 о 16:43

Анонімно.
Спочатку: Досить сидіти за компом! Йди уроки вчи. Що ти вічно фігню якусь читаєш? Краще б на вулиці погуляв у вихідні!
Потім: та синуля наш працює там шось з комп'ютерами. Читає багато, начитаний.
Спочатку: Мля, чувак, пішли пиво поп'ємо, нічого тобі не буде, якщо пропустиш тренування. Та погнали, там тьолочки нас чекають, ми твоїй коханій нічого не скажемо!
Потім: Женились? Не дивно, ви ж довго разом. Вітаю! Я думав, в твоєму віці жирок з'являється, гарно зберігся.
Спочатку: Та поступай, куди вийде, то пригодиться. Влаштуємо тебе потім на державну роботу. Матимеш відпуск, стаж, державні гарантії. Нащо тобі тих заробіток, ти ж дипломований спеціаліст! Чувак, ти ж там більше мав, чого вернувся? Та здалась тобі ця країна! Мав би я свал, то валив би й хоч туди де ти був!
Потім: І скільки ти тут заробляєш? Ну, нормально так, але там за бугром ти б мав більше. Та не звєзди, що не хочеш більше! Ще скажи, що тачку нову не хочеш, телефон? Що, дійсно не хочеш? Типу: не в тому щастя? Легко тобі говорити. Дивний ти...
Люди, котрим належать подібні слова це не вороги, а наші друзі та рідні. Бажаючи нам кращого, не здатні забігти наперед далі власних інтересів. Хорошими намірами дороги в пекло викладені. Мораль така: варто інколи сказати ні, хто б перед нами не був. Гніть свою лінію.

#19951 Зізнаюсь 09 листопада 2018 о 8:35

Я настільки безпорадний що якби у мене була дівчина і її на вулиці схопили бандити і почали гвалтувати, я би пішов собі геть, бо не люблю конфліктів

#19950 Зізнаюсь 08 листопада 2018 о 22:53

Як ви ставитесь до так званого самосуду. Часто в інтернеті це помічаю від всяких неадекватів. Наприклад тут був пост про 38 автобус, де вкрали гаманець. І автор вже робить підозри хто у неї вкрав. Однак чи вона має на це право. Адже є конституція, кримінальний кодекс і тд. І як правило такі самосуди стосуються невинних. Бо той хто вкрав бууде кричати лови злодія і добром це не закінчується

#19949 Зізнаюсь 08 листопада 2018 о 22:45

Я протринькував великі суми грошей з малознайомими людьми. Однак навряд чи би витратив їх на дівчину,, бо вона би зрозуміла, що я олень і на мені можна їхаати

#19948 Зізнаюсь 08 листопада 2018 о 22:40

Років 10 назад мене почало боліти в боку, і я зрозумів що помираю. Тому перед смертю вирішив нормально так відірватись. І як почав, алкоголь, бійки, наркота, закинута освіта та карєра, зіпсована репутація. Коли через кілька років пішов до лікаря, то моя страшна хвороба вирішилася не складною операцією. І тепер в мене появились проблеми з психікою через свої постидні вчинки. Так що раджу себе не накручувати і менше читати бредятіну в інтернеті

#19947 Зізнаюсь 08 листопада 2018 о 18:24

Щойно прочитав пост про батьків-пенсіонерів в яких діти просять гроші... В мене ситуація зовсім інша... Я закордоном, заробляю не погано, але самі розумієте - це заробітки, практично у всьому себе обмежую, стараюсь економити кожну копійку. Періодично підкидав батькам трохи баблішка (типу на проживання), доречі батьки не пенсіонери, а працюють. Спочатку це сприймалось типу: "та дякую, не треба було...", але з кожним разом це почало сприйматись як належне. І тепер доходить до того, що коли появляється будь який нюанс який потребує бодай пару гривень, то мені відразу про це доповідається і в такому контексті що грошей нема... а на то треба... Це при тому що вдома палець об палець не вдарять (ні ремонт не роблять, ні меблі не купують), хз як вони то бабло пускають... Наприклад вишлю тисячу з надією що цих грошей має їм хватити надовго, бо в них ще й свої зарплати є, але де там, раз два і грошей знов треба... Мені встидно питати "А де ви поділи ті що я недавно висилав?" За останніх пів року я вислав десь 4тис € і куди вони пішли невідомо... А собі тут економлю кожен цент, шкодую лишній раз купити фрукта чи м'яса... Коротше в мене склалося враження що мене власні батьки просто використовують... Трохи обідно стає... Багато з вас скажуть що я нию, батькам треба помагати і т.д. Я це знаю, тому і висилаю, просто не розумію коли я вже для себе жити почну.

#19946 Зізнаюсь 07 листопада 2018 о 23:47

До 19 ні з ким не цілувалася, до 21 ні з ким не спала (окрім випадку про який мова піде далі). Так от, у 19 познайомилась в пижику із хлопцем. Красивий, тіло шикарне, зовнішньо дуже полюбився. Залишила номер, зустрілися того ж вечора. Без вагань сіла до нього в машину, розмова зав'язалася сама собою. Але йому це швидко набридло і почалися недвозначні прояви уваги. Після надто вже палкого поцілунку, я трохи відштовхнула його і сказала, що було б непогано трохи більше дізнатися один про одного перед подібними діями. Мабуть це була остання крапля для нього і він почав діяти ще активніше. Словом, тоді я позбулася невинності, проплакала півночі та більше ніколи його не бачила. А тепер до суті зізнання. Зараз я маю коханого хлопця, у нас усе добре, окрім того, коли справа доходить до ліжка. Він завжди дуже ніжний зі мною, а я отримую задоволення лише, коли в пориві пристрасті він стає трохи агресивним, як тоді, коли у мене був перший раз. Коли дозволяє собі мене вдарити, придушити, затулити рота, коли його рухи стають різкими до болю. Найгірше, що не знаходжу в собі сил поговорити з ним про це. Боюся нерозуміння, осуду. Краще ніколи не відчувати оргазму, ніж втратити його.

#19944 Зізнаюсь 07 листопада 2018 о 15:22

Били дитину - виріс тихим і слухняним омегою.
Били дитину - виріс бандитом.
Били дитину - виріс успішним підприємцем.
Не били дитину - виріс тихим і слухняним омегою.
Не били дитину - виріс бандитом.
Не били дитину - виріс успішним підприємцем.

#19943 Зізнаюсь 07 листопада 2018 о 15:18

Давайте розсудимо ситуацію про рсп, тобто розведених жінок з дітьми. Для кого по масті заводити з такими стосунки? На мою думку вони підходять для чоловіків, у яких померла жінка, або він розведений і має теж дітей, або немає дітей. Але ніяк це не пара для молодого і нежонатого

#19941 Зізнаюсь 07 листопада 2018 о 12:07

Це досить характерно для багатьох місцевих коментаторів.

Ефе́кт Да́ннінґа — Крю́ґера (ефект профана) — когнітивне упередження, яке полягає в тому, що люди з низькою кваліфікацією роблять помилкові висновки та невдалі рішення, але їхня некомпетентність не дозволяє усвідомити це. Через це вони страждають на уявну зверхність щодо інших, вважаючи свої здібності вищими за пересічні. Це призводить до того, що менш компетентні оцінюватимуть свої здібності вище за тих, у кого вони насправді вищі.

#19940 Зізнаюсь 07 листопада 2018 о 10:14

Дівчина, 23 роки, маю двох дітей. Познайомлюсь з забезпеченим хлопцем бажано не бувшим одруженим раніше для серйозних стосунків.

#19938 Зізнаюсь 06 листопада 2018 о 22:27

Анонімно. Салют. Тут останнім часом пости про те як хтось не цінить, втрачає і тд. Поділюсь невеличкою порадою для прекрасної половини тз. Взято з власного досвіду стосунків з дівчатами і з бесід з знайомими чи друзями. Обмовлюсь: я не знаю, чи так само думають дівчата, але так думають хоча б деякі хлопці, котрі здатні і дівчину знайти, і утриматись від плюсів в коментарях під постом анонімної красуні.
Так ось: чоловік не забуває тих дівчат, котрі йому не дістались. Не в плані сексу, а в плані: вона на рівень вище ніж він. Можна не вірити, але чого ж тоді в тому ж тз можна прочитати: я для нього все, а він не цінив, і тд. Мені жаль, але якщо ти легко йому дісталась в плані закоханості, а потім ви розійшлись — він згадає про тебе лише тоді, коли припече "спустити пар". В іншому випадку він жалітиме, що втратив іншу, але тебе навіть не згадає. Думайте, звісно, як хочете, висновки робіть — які хочете.

#19936 Інше 06 листопада 2018 о 10:39

Тут пишуть, що немає порядних дівчат, незайманих, добрих, та я таку зустрів, але дурень, втратив і тепер так шкодую та її вже не повернути. Їй 22, вона у мене закохалася, бігала за мною, завжди першою писала, дзвонила, старалася мені сподобатись а я її ігнорив, ніколи не робив їй компліментів, не приділяв уваги, мене цікавили швидкодоступні дівчата, таких зараз багато, а вона була іншою, доброю, такою щирою, як дитина), не вживала алкоголь, не курила, домашня така. Який же я ідіот, я втратив своє щастя, бо запізно зрозумів, що такої більше не зустріну. Пацани, бережіть таких дівчат, якщо вам пощастить таку зустріти, приділяйте їм увагу, бо саме такі дівчата її дійсно заслужили. Всім щастя.

#19934 Порадьте 06 листопада 2018 о 0:12

Скажіть що робити коли для людини робиш все а вона більше сідає на шию..і як можна взяти і просто тупо забити якщо люблю його...

#19932 Інше 05 листопада 2018 о 21:34

Перше зізнання пишу в таку бесіду і це зізнання для самого себе, що я міг щось змінити но вирішив плисти по річці як ніби так і має бути, все почалось з дружби друзі познайомили з дівчиною спочатку дружили, потім здається вона мене не злюбила, я перестав спілкуватись з нею прошло пару місяців , тоді на Новий Рік її запросили разом з нами(я і мої друзі) відсвяткувати вони надіялась що можна буде її споїти і може їм перепаде мені це не подобалось на щастя їм нічого не вдалось тоді через деякий час в неї сталось біда, я їй поміг як міг вона стала мені довіряти вона нікому так не довіряла як мені тому-що вона була скритна дівчина но так не здавалось на перший погляд, я став з нею гуляти кожний день ясне діло я закохався в неї вона знала про це но як говорят"кохати не заставиш" но якимось чином через деякий стало це взаємно тоді для мене світ став прекрасний так тривало місяць я з нею гуляв кожний день по вечорах раз за разом цілий місяць но перед 1 вересням вона кинула мене ради свого колишнього тому-що в нього було день народження і вона згадала про нього я рішив піти на самопожертву якщо їй краще буде з ним то нехай так і буде, після цього я бачив її як вона гуляє но без нього я в неї питався одного разу коли гуляли після цього чи вона ходила до нього, відповідала що ше ні, і я зрозумів що вернути її мені не вдасться їй було все рівно на мене вже і я втратив її віддавши на поталу невідомо чому ось висновок "До кінця потрібно йти і не йти на самопожертву ради чогось невідомого".

#19931 Дістало 05 листопада 2018 о 20:49

я дуже сильно комплексую. мені 23 і я незаймана. мені здається, що я на відміну від своїх подружок, щось втрачаю у цьому житті.з першим ліпшим я це робити не хочу, хочу зі своїм хлопцем, по любові, але хлопця у мене нема Хочу покінчити з життям

#19930 Зізнаюсь 05 листопада 2018 о 20:35

ривіт ТЗ От зацікавило таке. Не думаю
що мене одного От може хтось помітив
скільки постів що хлопці не займані в
19-29 років Але я впевнений нема
дівчини не займаної в такі роки Що не
говоріть хлопці мають добріше серце і
вірніше чим дівчата)) А ще кажуть всім
мужкам одне в голові

#19929 Зізнаюсь 04 листопада 2018 о 23:48

Важко змиритися з тим, що ти когось вперше наскільки полюбила, що переступила через всі своі принципи. А цій людині наплювати на мене. Хочеться нарешті відчути що таке коли і тебе люблять. Та мабуть треба просто забути про це. Не всім судилося зустріти взаємність. Це сумно але факт. Тому хочу сказати всім хто знайшов свою половинку цінуйте це і не забувайте показувати свою любов. Дехто мріє про те що ви сприймаєте як належне. Бажаю всім взаємності.

Бажаєш виговоритися чи поділитися своїм секретом?