#21058 Зізнаюсь 28 березня 2019 о 13:22

У нашому робочому колективі раніше панувала дружня атмосфера, всі один одного підтримували та допомагали. Але нещодавно в нашому колективі завелася "криса". Почали пропадати будматеріли на великі суми грошей. Після цих неприємних подій кожен дивиться одне на одного з підозрою, а на перекурі можна почути перешіптування в бік того чи іншого працівника.

#21056 Зізнаюсь 28 березня 2019 о 9:02

Була така у 1939 Програма умертвіння «Т-4» — знищення душевнохворих, розумововідсталих та спадковохворих та непрацездатних осіб. Я б таке застосувала тепер, але переважноо для чоловічої статі, з поправкою: під знищення підпадали, ще особи які просто фізичні уроди на лице, ненакачаних неспортивних хлопців, хлопців які заставляють куховарити чи просто бути домогосподаркою, хлопців які не з'їхали від батьків, т.зв тимчасово непрацюючих, нарко, алко, нікотино залежних, хлопців із села, що заставлять своїх жінок там працювати на каторжних городах, і ходити в туалети на двір, і інших нелюдських умовах жити, та просто нищебродних хлопців які до 25 річного віку нічого недобились і ниють про свою незайманість і малогрошів'я в своїх гаманцях.
Ось такий ще б закон проти таких всіх хлопців треба прийняти... МИ ВАМ НЕ РАБИНІ.

#21052 Дістало 27 березня 2019 об 11:49

Наївність деяких підписників викликає у мене сміх, коли вони розписують про так званих успішних економістів, які економлять свій час, щоб не витрачати його на поломку якоїсь завіси. Ви мені ось що скажіть, скільки вас випускників університетів та інститутів працюють по спеціальності економіста чи юриста. Таких одиниці і то вони отримали цю прсаду по великому знайомству. По-друге, шо це за мужик який не вміє тримати в руках викрутку чи дрель. Ви може би й раді забити той цвях чи закрутити завісу. А коли нехотя беретися за цю роботу, то виявляється у вас немає не тошо викрутки, але і шурупа підходящого. Звісно, навіщо їхати до Епіцентру по ті бісові шурупи, та щей , якщо можна позвонити до колєгі який, і шурупи привезе, та щей й цілий набір викруток з собою візьме. Такий він у нас менталітет.

#21051 Інше 27 березня 2019 о 9:10

Дратує коли батьки з самого малку внушають своїм донькам з якими хлопцями їм потрібно розпочинати стосунки. Ця історія про мою колишню дівчину, яка була скажем так не з дуже багатої сімї. Батьки цієї дівчини завжди наповідали їй, щоб шукала хлопця багатого, з квартирою. І коли вони дізнались, що я звичайний трудяга і власного житла в мене немає, то усіляко переконували її, щоб та лишала мене і шо найде більш достойного. Всі мої спроби поговорити з ними закінчувались фразою: ти їй не пара. Так ми й розтались. З часом я почав їхати з другом по заробітках, зароблені гроші вкладав у будівництво літньої кухні у себе на подвірї. Поклав новий паркан і почав помалу собі газдувати. Колишня моя дівчина теж довго в дівках не ходила, батьки знайшли їй підходящого кандидата у чоловіки. І все ніби в неї добре: живе в великому будинку чоловіка, мають машину і двоє дітей. Але зі слів її подружки я дізнався, шо не дуже вона й щаслива зі своїм чоловіком. Бо той чоловік має схильність заглядати до чарки, додому вертається пізно і часто влаштовує побої. Ось таке воно гірке щастя побудоване за батьківськими настановами та порадами.

#21050 Зізнаюсь 27 березня 2019 о 8:45

А памятаєте як ми вчились в старших класах, то часто обговорювали хто куди планує поступати по закінченню школи. І коли чули, що хтось хоче поступати в бурсу чи пту, то насміхались і казали, що там вчаться лише хлопці та дівчата з села, а місцеві мають вчитись в коледжах та університетах. Раніше і я так вважав. Але з роками, я зрозумів, що саме професії ПТУ, ліцеїв є найбільш затребуваними у наш час і їхній попит постійно зростає не лише в Україні, але в цілому світі. Механіки, штукатури, плиточники, кухарі- жоден з цих робітників не буде без роботи. І знаєте, я відчуваю велику гордість, коли мій бувший однокласник з дипломом економіста(той самий, який у нашому класі чи не найбільше насміхався з тих хто планував поступати в ПТУ та ліцеї) звертається до мене за допомогою, щоб полагодити завісу в дверях, чи сантехніку.

#21048 Зізнаюсь 26 березня 2019 о 21:51

Яке найбільше розчарування було у ваших стосунках. А що найбільшим щастям?

#21046 Зізнаюсь 26 березня 2019 о 19:50

Для хлопця що хоче женитися 15 тис зп нормуль? моя дівчина має 8.5 тис

#21044 Зізнаюсь 26 березня 2019 о 18:54

Зізнаюсь: скоростріл. дівчата ви могли зустрічалися зі скорострілом якби у іншому вас все влаштовувало в чоловіку

#21041 Зізнаюсь 26 березня 2019 о 9:34

А знаєте чому ми погано сприймаємо знання в школі, тай в інститутах теж? А все тому, що знання ми отримуємо у вигляді теорії, а прктики ніякої. Коли я вчився в коледжі, то в нас був предмет "економічна теорія" який ділився на такі галузі: основи менеджменту, основи маркетингу. Викладач матеріал подавав з книжок, які були надруковані десять років, а то й більше тому. Для мене цей предмет був нудний та нецікавий. Але одного разу викладач захворіла і заміняти нас мав директор коледжу. Річ у тім, що раніше директор працював головним менеджером на одному з підприємств. Він при подачі матеріалу, жодного разу не заглядував у підручник, все доповідав своїми словами, чітко та зрозуміло. Проводив багато прикладів з попередньго місця роботи, ділився своїм досвідом, шукав проблеми та можливості їх вирішення. З усього цього я зробив для себе один висновок, що одних теоретичних знань недостатньо, їх потрібно весь час доповнювати практичними навичками, професійним досвідом.

#21040 Зізнаюсь 26 березня 2019 о 9:03

У мене на районі щоранку бігають великі зграї безпритульних собак. І щоразу вони поводять себе вкрай агресивно, гарчать та гавкають на сусідів. Зазвичай мені вдається відганяти їх за допомогою каміння, але сьодні вони геть знахабліли і вирішили взяти мене в кільце. В даній ситуації я проявив холоднокровність та не розгубився, витянувши з кишені перцевий балончик я пирскнув самомому агресивному собаці в пащу, а потім ще одному. Вони почали жалюгідно скавулити, а інші собаки почали відступати. Я зрозумів, що цю битву я виграв, але не війну.

#21039 Інше 25 березня 2019 о 23:21

Зараз часто чую що молоді люди купляють "смарт-квартири". По фото в гугл, це та сама хрущьовка, але без стіни між кухнею та кімнатою. Я чогось не розумію, але хіба від назви суть змінюється???

#21036 Дістало 25 березня 2019 о 18:49

Шем такого не видів, шоб дівчина не вміла готувати. Прийшов до дівчини, а в неї ціла квартира в диму. Спершу подумав, шо то в неї проводка задиміла. Але коли зайшов на кухню, то зрозумів, шо то моя дівчина смажить картоплю. Відкрив я вікно, шоб той дим вивітрився. Дивлюсь на пригорілу картоплю, потім на дівчину, яка здвигає плечима і каже, шо то вона на хвилину відволіклася, шоб намалювати лаком нігті. Я сказав шо вона в мене дограється, коли візьму ножиці і пообрубую їй ті нігті. Тепер сидить та рюмзає на кухні.

#21034 Дістало 25 березня 2019 о 16:25

Ото блєха, і як в цьому житті вижити?
Заходжу в автобус, якась бабуля каже, щоб я сідала, бо напевно змучена з навчання. А я їй кажу, що не треба, я постою, а вона бере просто примусово(!) мене садить (у мене нема вибору, бо стояти двом нема місця). А на наступній зупинці заходять якісь дві тети, сідають трохи дальше і я чую, як вони говорять про теперішню молодь, яка вона погана, що не сидять в своїх тіліфонах і людей в автобусі не бачать, і я відчуваю, що вони мають на увазі мене.

#21033 Дістало 25 березня 2019 о 9:13

Познайомився з дівчиною в інтернеті. Переписувались майже щодня. А через тиждень нашого знайомства запропонував їй зустрітись. Оскільки я Франківськ погано знаю, тож дозволив дівчині самій вибрати заклад відпочинку. Було вирішено іти в піцерію. Вже в приміщенні пвцерії я помітив, що ця дівчина почала весь час відволікатись на телефонні розмови. А звонили їй всякі Андрії, Колі, Володі. Ці розмови тривали по кілька хвилин. Зрештою мене це неабияк взбісило і після чергового дзвінка цієї дівчини я сказав, що йду покурю. Вийшовши на вулицю, я виключив свій телефон і пішов подалі від цього місця. Про цю дівчину я старався більше не згадувати.

#21032 Інше 25 березня 2019 о 8:58

Думаю в Україні також потрібно забовязати велосипедистів та пішоходів в нічний час носити відблискуючі жилети. Це дозволить водіям машин вчасно помітити небезпеку у вигляді нетверезих пішоходів і таким чином уберегти себе та вас від фатальних наслідків.

#21031 Зізнаюсь 25 березня 2019 о 8:18

Вчора вперше мав змогу поспілкуватись в компанії моєї подружки. Не скажу що мене вороже зустріли, але сама розмова з самого початку в нас чомусь не клеїлась. Тай розмовою це було важко назвати. Галімі пріколи, гигикання , безмістовні балачки. А ще помітила, що дівчата починають теж насміхатись, хоча насправді нічого смішного там не було. Це вже потім мені подруга сказала, що це вони таким чином намагаються підлаштовуватись під одну-дві людини в компанії, щоб хоча б інколи нагадати про себе, що вони тут з ним, хоча думками вони зовсім далеко.

#21030 Порадьте 25 березня 2019 о 0:46

Привіт всім.... Не знаю чи це комусь буде цікаво , ну та ладно... Ось моя історія)(.. Я роками просила батьків придбати чи подарувати мені на днюху собачку , але все без толку було . я і не надіялася бачити в себе в кімнаті цуценя , та от зійшлося , збулося бажання , ожила мрія та вони все ж таки мені ПОДАРУВАЛИ СОБАКУ (порода ши-тцу) Я була рада , просто повні штани радості хлюпалися по підлозі , маленьке цуценятко гралося лизало всіх , я купила їй мисочку та пеленки на які вона має справляти нужлу.. , так не довге було моє щястя коли я подумала що зовсім не готова до цього бо ж мама з татом не попереджали мене про купівлю собаки... І тут мені реально стало стрьомно. Я , не привикша до хрюкання і шморгання носом , не привикша до того що в моїй кімнаті буде хропіти звірьок налякалася цієї відповідальності за життя песика . настав вечір , треба лягати спати , всі вже порозстелювали ліжка для того самого спання та нк тут воно було це спання.... Дарсі (кличка яку я дала собаці) (жін. Роду) як тільки я виключала невеликий світильничок біля мого ліжечка , вона йшла в розвєтку , в ті кути де не була , так сказати "відкривати нові землі" . Я - людина яка взагалі любить тишину вночі .+я привикла спати одна , в закритому просторі , без різних звуків (кромі звука акваріума , точніше повітрепостачальника.

#21029 Інше 25 березня 2019 о 0:12

Які українські пісні вам подобаються у мене є такі що аж мурашки по тілу ідуть, Які саме??

#21028 Інше 24 березня 2019 о 20:54

Я завжди не розумів то бидло яке сере і говорить по телефону. Фу... Це бридко

#21027 Інше 24 березня 2019 о 19:32

Щоб ви не казали, але я люблю весняний дощ. Звісно якщо він затяжний і проливний, то бажання йти гуляти вмить пропадає. Навіть в магазин приходиться іти нехотя. Але весняний дощ має й позитивні сторони, адже після нього навкруги всі дерева розвітають, повітря пригрівається і дівчата нарешті можуть носити короткі плаття та спідниці.

Бажаєш виговоритися чи поділитися своїм секретом? Сміливіше, це анонімно!