#21552 Зізнаюсь сьогодні о 1:00

А хтось ще помічав що ось ці от патріоти, які вдягають вишиванки, бють себе в груди і голосно кричать та співають, є доволі підлими та продажними людьми. З якими неприємно спілкуватись. Ми колись вивчали в універі таке схоже явище як хунвейбіни

#21548 Зізнаюсь вчора о 10:28

Чолові/хлопець має працювати на свою дівчину, заробляти їй/для неї гроші, а вона немає нічого робити, жінка має тратити гроші чоловіка/хлопця. А той хлопець/чоловік який таке не позволяє хай би ще такого в роддомі задушили пуповиною акушери.
Жінка має трвтити гроші свого чоловіка/хлопця бо ж ми спимо з вами.

#21541 Зізнаюсь 24 червня 2019 о 15:07

Девушки - ИФ очень просты и очень красивы))))) вот теперь думаю, может и правда переехать сюда жить. А что, тут родные, тут природа хорошая, воздух чистый,красивые места))))

#21530 Зізнаюсь 23 червня 2019 о 13:33

Події останніх двох тижнів. Педофіл який вбив 11 літню дівчинку, і бухі мєнти які вбили хлопчика 5 років. А тепер що мене реально бісить-чого у нас баби всюди бідні, і нещасні? Чого забули про хлопчика, чого не було такого щоб у змі як про цей випадок з педофілом. Педофіли були є і будуть, і це було завжди, вий тільки з цього моменту зробили. Чому забули за хлопчика? Чому тепер суки баби бідні і нещасні, а мужики всі суки, навіть будучи жертвами в 5 літньому віці про них забудуть скорше ніж за бабу, а баби бідні і нещасні. Власне кого б ви спасли тримаючи над прірвою? Я хлопчика, дівчинку би пустив на скелі. І тільки тому що знаю що з того хлопчика в майбутньому буде більша користь суспільству. Чому зі смерті представниці жіночої статі будь-якого віку роблять більше визгу, а смерть чоловіка будь-якого віку-ну тіпа це життя, а хулі? То саме і з пенсіонерами-бабки ниють і плачуть що їх забули, не вступили місце і а діди на рибалку йдуть, вип'ють трохи, але мають менше претензій до світу. Але коли здохнуть, в минулому будучи ветеранами війни, то мало хто про них згадає, ну але бабка яка здохне бо їй допомогу не надали десь на зупинці то вию і жалю буде ще того. Жінки у нас цінніші де юре в суспільстві, але де факто толку з них для суспільства мінімум. Колись оберігали для відновлення кількості популяції в разі війни. Тепер спите, скурене на то не годиться і не хоче, хоче бути сильним і незалежним в умовах тепла і затишку створених чоловіками. Ця епоха закінчується, і коли в Європі, у нас швидше ніж в Європі, настане африка, афганістан,сирія то ой наскільки зміниться цінність жінки, і поведінка жінок-вийти на протест з голими сіськами не поможе, написати пост на фейсбуку не поможе, нічого не поможе. Буде виживати сильніший, нагліший і хитріший, а ті механізми якими баби тепер мутять лаве і зиск для себе не працюватимуть!

#21528 Зізнаюсь 23 червня 2019 о 12:03

Продовження історії про Колю. Відносини Колі та його дівчини ставали щораз напруженими, сварки ставали для них звичним явищем. Коліні друзі вже не раз говорили йому, щоб він не принижувався та лишав свою дівчину, яка не цінує його. Але Коля був впертий та нікого не хотів слухати. Він знов і знов наступав на ті ж самі граблі.

#21527 Зізнаюсь 23 червня 2019 о 8:37

Частина 11.
Закінчилась безтурботна пора, яка зветься школою і життя нагадало Лялі що необхідно зробити вибір. А який вибір існує в нашому славетному місті двох Бистриць?
Якщо в тебе є гроші і(або) родинні зв'язки то йдеш в медунівер. Якщо ти хлопець, то в нафти й газу. Якщо ти дівчина, то Стефаника гостинно розкриє перед тобою двері. А якщо ти хочеш просто отримати папірець про вищу освіту то в нас є цілий набір всіляких галицьких академій. Якщо ти вгодований племінний сільський бичок то фізкультурний коледж пишатиметься тобою. Але якщо тобі просто кортить пошвидше вийти заміж і не розміюватись на всякі непотрібні дрібниці та не втрачати задарма час, то медичні коледжі саме для цього ніби і створені.
Нізащо не вгадаєте який вибір зробила Ляля.

#21523 Зізнаюсь 22 червня 2019 о 21:30

Чому не дуже люблять м'яких людей?

#21521 Зізнаюсь 22 червня 2019 о 18:46

Частина 10.
Я думаю, що багато хто з вас хотів би почути історію про Лялю і перший секс.
Але цієї історії тут не буде.
Варто відзначити, що Ляля не відразу навчилась відрізняти справжню, непідробну увагу до себе і пристрасть, яка немає нічого спільного зі справжнім коханням.

#21519 Зізнаюсь 22 червня 2019 о 13:53

Літо у нас асоціюється з відпусткою. Для когось з нас, відпустка є чудовим способом відпочити від роботи чи нпвчання. Інколи ми відпустку плануємо наперед: зазделегідь бронюємо квитки, вибираємо місце, домовляємося з друзями. Але буває так, що стається якась прикра ситуація: то подружці не виходить, то якісь сімейні негаразди. І тоді перед нами постає питання: скасувати заплановану поїздку на море, чи всетаки їхати, знаючи наперед, що відпустка не буде такою, якою ми собі її планували.

#21518 Зізнаюсь 22 червня 2019 о 13:43

Чи бувало у вас таке, що ви їдете рейсовим автобусом у іншу область чи країну і тут вас зненацька припирає. Та так припирає, що навіть схрещення ніг не допомагає. Здається, що ось-ось і накладеш прямо в штани. В цей момент ти хочеш, щоб шофер побачивши твій вираз обличчя і зрозумів, що тут без варіантів і ніякі 5 хвилин до зупинки не врятує. Ти хочеш, щоб автобус екстренно загальмував і ти пульою вибігаєш у відчинені двері прямо в кущі. В цей час ти відчуваєш неабияке полегшення, що ти всетаки встиг. Після чого ти заходиш без найменшого сорому в автобус і голосно кажеш усім пасажирам: "бісові черешні, більше ніколи їх не їстиму"

#21515 Зізнаюсь 21 червня 2019 о 14:57

Ви жалієтесь, що вас кусають комарі. А ви знаєте як болюче кусають оводи? Кого кусали оводи, той знає яке це болюче та неприємне відчуття

#21512 Зізнаюсь 21 червня 2019 о 10:02

Частина 9.
Ляля три роки була закохана в свого однокласника. Вони практично не спілкувались, тільки іноді дивились один на одного під час перерви. Як і всі дівчата Ляля надіялась що на випускному станеться щось таке, що змінить її життя. І не помилилась.
Перед святкуванням вони повинні були їхати на фотосесію. Вільних місць в автобусі майже не було, але одне було саме коло Ляліного однокласника. І вона сіла. Все було схоже на прекрасний сон! Ляля сиділа коло хлопця моєї мрії, тоді він здавався їй ідеальним. І якщо ви думаєте, що розв'язка буде в стилі фільмів про випускні, то ви глибоко помиляєтесь. Спочатку хлопець мовчав, а потім в них з Лялею зав'язалася розмова. Як ви думаєте, про що він вирішив поговорити з Лялею? Про то, де він купив свій костюм на випускний! Більш дурацької теми знайти було неможливо. Ляля спочатку пробувала підтримувати розмову, а потім почала себе почувати ніяково, адже він все говорив і говорив. Ляля думала що дівчата люблять обговорити свої одьожки... Стало сумно.
Лялі в якись момент здалось, що вона була закохана не в нього, а в образ, який сама вигадала. Потім хлопець замовк і Ляля нарешті насолодилась тишею.
Але випускний всерівно запам'ятався Лялі як яскраве і веселе свято, адже з нею весь час були її улюблені подруги. Завдяки цій історії Ляля ще сильніше відчула що прийшов зовсім інший період в її житті!

#21510 Зізнаюсь 20 червня 2019 о 14:39

Частина 8.
Що таке заздрість? Заздрість це коли людина хоче те, чого в неї нема, або чого їй самій бракує, не може з цим нічого вдіяти і не в силах приборкати себе.
Мене тут дехто називає тролем, звинувачує в графоманії.
Друзі, тисніть на сердечко внизу поста і всі ви отримаєте від мене еманації добра, хвилі любові!
Краса, квіти і діти врятують світ.

#21509 Зізнаюсь 20 червня 2019 о 6:45

Частина 7.

Ось цікаво мені стало, а чи замислювалися ми колись над тим, чи дійсно доходить наша любов до когось іншого? Всі ми зустрічались колись чи зустрічаємося й досі, маємо відносини із людьми, але ось, чи передали ми їм ту любов, про яку ми так говоримо. Чи передали ми то єдине слово, до якого пізніше просто звикаємо, і потім так часто починаємо говорити одне одному – це слово ЛЮБЛЮ. Особисто я слово це ніколи не кидала на вітер, або просто так ніколи нікому не говорида. Чесно кажучи, люди - хлопці, із якими я зустрічалась, то тільки троє із них чули, як я їм казала ЛЮБЛЮ. Ммм…аж самій щойно стало смішно. Смішно тому, що замислилась, ось раніше я казала ці слова цим людям, але тепер я ж не кажу їм про це, то що значить, я як і їх, так і себе обманювала? Дивилась прямісінько у вічі, трохи посміхалась, набиралась сил, потім казала це слово, і, авжеж же чекала взаємності. То що дійсно виходить? Раніше любила, а тепер що не люблю?
Можливо правду кажуть, слід все ж таки вміти розмежовувати любов від захоплення кимось. Але діло в іншому, байдуже, чи то була проста закоханість, чи захоплення, чи дійсно любов, але чи ми це так само передаємо цій людині наяву, як говоримо словами їй про це?
Мені лише 20. І я собі думаю, а скільком людям я ще скажу ЛЮБЛЮ!

#21504 Зізнаюсь 19 червня 2019 о 15:38

Який найдивніший подарунок ви отримували?

#21503 Зізнаюсь 19 червня 2019 о 14:53

Частина 6.

Знаєте, нехай я буду трохи смішна у ваших очах, нехай скажу зараз занадто примітивно, нехай поставлю дуже примітивне запитання, але я це все ж таки зроблю! Так ось, а чи дійсно любов повинна бути одна в житті? Чи дійсно потрібно берегти як себе, так і всю велику гамму ніжних і водночас таких простих слів для когось одного? Чи потрібно дійсно когось навчити любити і при цьому назавжди забути про таке почуття? Є ще інший світ таких питань, і цей світ настільки великий, що просто не хочу розкривати його всього, бо кожен живе у власному світі своєму. Особисто я не хотіла щоб так було, особисто я, хочу дати на ці всі запитання одну відповідь, я не хочу себе обмежувати кимось єдиним, бо любити потрібно всіх, але по різному. Любов не єдина, хоча й проходить через все наше життя.
Мені всього лиш 20 і дорога життя стелиться переді мною ген за горизонт.

#21502 Зізнаюсь 19 червня 2019 о 6:45

Частина 5.
Історія як історія, слова як слова, але ти продовжуй посміхатися, навіть якщо втратила любов, хоча знаєш чудово, що любов вічна, навіть, якщо й здається або ти просто не віриш, що такого не існує, що не буває чогось вічного. Ти спочатку дай відповідь для себе, що то? Що то, любов чи страждання? Сум чи звичка до когось? Чи просто, немовби прожитий марно час із кимось, із іншою людиною? Ну що, знайшла відповідь? І знаєш, в мене така ж проблема. І я не знаю, що то насправді? Чи не вистачає когось, бо звикла до когось, чи це дійсно була любов? Чи це простий наш егоїзм? Так, так, правильно розумієте Ви мене, чи це не егоїзм? Спочатку зустрічаємося, кажемо що любимо, а потім ненавидимо. Не тому ненавидимо, що залишили нас чи ми когось, а тому, «ненавидимо», тому що бачимо людину із нашого минулого вже із кимось іншим. Тут, саме в ці хвилі і народжується якийсь дивний негатив до тієї людини. Так, дійсно, можливо це і дійсно відіграє важливу, але на превеликий жаль негативну роль наш егоїзм. Чи хочете мені суперечити? Так будь ласка, я все одно наведу Вам купу фактів із Вашого минулого життя, що егоїсти ми всі в таких справах, навіть і якщо думаємо, що то не так.
Мені вже аж 20. Моя душа схожа на мої ноги - вся в синцях і подряпинах. Але в цьому і є справжня краса життя!

#21501 Зізнаюсь 18 червня 2019 о 22:14

Частина 4.
Моя подруга вийшла заміж. Дуже часто її чоловік вередує і корчить незадоволене обличчя, мовляв, це я їсти не буду: м'ясо вона порізала не так, як він любить. У ці моменти я згадую
її колишнього хлопця: вона готувала курячу печінку, і він завжди її їв, говорив, що смачніше нічого не куштував. А потім з'ясувалося, що у нього на печінку алергія. Кохав подругу шалено.
Мені вже не 17 і навіть не 18. Я не маленька дитина і розумію як це негарно - перебирати харчами. Але після історії з моєю подругою нізащо не можу заставити себе їсти курячу печінку. Ви мабуть запитаєте яка мораль цього всього? Я вам відповім - раціон харчування повинен бути різноманітним.

#21499 Зізнаюсь 18 червня 2019 о 10:41

Частина 3.
Сталась ця історія в школі, більшість таких історій, в принципі, там і стаються.
В 6 класі дівчинка (назвемо її Ляля) без пам'яті закохана в хлопчика, вони разом в одному класі ось уже шостий рік. Але увагу на неї він не звертав. На одному з уроків Ляля спитала його яку би він хотів дружину? Хлопчик ненадовго задумався і відповів:
- Хотів би таку як ти.
Ляля була в шоці, вона ніяк не очікувала на таку відповідь, але була приємно здивована. Після декількох тижнів хлопчик запропонував їй зустрічатись, Ляля була шалено рада. Вона, звичайно ж, погодилась і вони почали зустрічатись.
Він водив її в кіно, кафе, проводжав до дому, вона обіймала його і все. Можливо йому хотілось чогось більшого, але не їй. Для неї це було так романтично і красиво, що їй не хотілось нічого змінювати.
Але все змінилось після декількох зустрічей... Хлопчик почав рідше відписувати і телефонувати, Ляля не розуміла що трапилось і як себе поводити. Вона хотіла йому написати, але боялась здатись надто нав'язливою і не писала. Прийшло літо і всі пішли на канікули, а хлопчик перевівся в іншу школу.
Мені 13 минало...

#21497 Зізнаюсь 17 червня 2019 о 18:40

моя дівчина мені не дає. все було добре, поки не почали жити разом. тепер у нас може по 2 місяці сексу не бути. питав, чого так, вона каже, що їй лінь. що робити? вона у всьому іншому мене влаштовує

Бажаєш виговоритися чи поділитися своїм секретом? Сміливіше, це анонімно!