#22065 Порадьте 29 серпня 2019 о 19:39

Мeні 18 років і я ніяк нe можу побритись в зоні бікіні, нe виходить ідeально щоб взагалі нe лишалось волосся, порадьтe

#22064 Інше 29 серпня 2019 о 19:34

Нeвзаємнe кохання чи нe любити взагалі, що гіршe для вас

#22063 Зізнаюсь 29 серпня 2019 о 19:28

А я радий що в Україні почалася така масова міграція. Це створить дифіцит кадрів і підприємці будуть змушені піднімати зарплату. Їздитити на дорогих позашляховиках, то в них є гроші, а зарплату піднімати, то всі бідні.В Польщі на джипах тільки дуже багаті люди їздять. А в нас ларьок відкрив і вже фраєр, завдяки лохам які на нього працюють за копійки

#22062 Зізнаюсь 29 серпня 2019 о 15:14

В мене була подруга, ми з нею дуже довго дружили. А останнім часом вона перестала дзвонити писати і забула про мене. Я пару раз дзвонила і писала, але вона постійно зайнята, а насправді в неї є нова подруга. І я перестала дзвонити і писати. Пройшов місяць а вона так і не згадала про мене. Я розумію, що треба забути але я скучаю за нею. Ми дуже довго дружили, в нас не було жодних секретів а зараз все закінчилось і я залишилась сама. В людей теж є термін придатності.

#22061 Зізнаюсь 29 серпня 2019 о 12:44

В черговий раз переконався, що люди з якими я разом дружив не можуть нормально вести діалог, не будучи під дією алкоголю чи наркотиків. Коли при випадковій зустрічі, ці люди дізнаються, що я перестав вживати алкоголь та хоботитись, то наші розмови сходяться лише до одного, як справи, як робота. Тепер я для них став дивним, нудним та нецікавим. Не підтримую їхніх розмов ні про що та безпричинного реготання з будь якого жарту. Дивлячись з боку на цих людей, я розумію, що аж ніяк не жалкую про те, що позбувся таких друзів.

#22060 Зізнаюсь 29 серпня 2019 о 8:30

В тему до ,, кохати 17-річних". Мене дико забавляють старші чуваки, які мріють про 16-17 річних незайманих зайченяток з хорошим вихованням та дитячою душею. А коли такі перепадають їм, то вони психують, чому вона тягне з сексом, чому не може піти в клуб з ними о 3 ночі або піти з ними жити на квартиру. І попри гучні слова, вони швидко перестають ставитись до неї ,,як до своєї маленької", а наміри відвести в ЗАГС лускають як булька. Винятки є, але вони меншість.

#22059 Порадьте 29 серпня 2019 о 6:32

Коротше, така дивна історія зі мною трапилася. На вихідних я залишалася ночувати у своєї найкращої подружки, все було добре, типові дівчачі розмови ітд. Зранку все було норм, ми говорили, сміялися, жартували, нічого не віщувало проблем. Подружка збігала в магазин, після того, перекинулися парою фраз, я пішла збиратися, а вона дивилася телевізор, я зайшла до неї в кімнату, посиділа біля неї, але не захотіла відривати її від перегляду, настрій в неї був нормальний. Я вже майже зібралася, до мене подзвонив мій хлопець, ми поговорили (кажу наперед, що подружку в розмові ми не згадували), Я вже зібралася, мала йти додому, до мене зайшла мама подружки і запитала, чи ми часом не посварилися, я сказала, що ні, все добре. Зайшла в кімнату до подружки і побачила, що вона зла, я запитала її, чи все добре, вона на мене накричала, сказала: "Ти зовсім базар не фільтруєш, не думаєш що говориш". Я не зрозуміла навіть, в чому мене звинувачують, аби залагодити цей односторонній конфлікт, я попросила вибачення (Я навіть близько не знала, за що вибачаюсь), сказала, що нічим не хотіла її образити, але вона і далі продовжувала кричати про нефільтрований базар, довела мене до сліз. Я так і пішла додому, не розуміючи, в чому моя вина. Моя мама каже, що подружка заздрить, що в мене є хлопець, а в неї нема, але я не хочу вірити в це. Ми дружимо ще з 10 класу, ніколи не сварилися, я вважала її своєю сестрою. Якби я мала хоч якесь уявлення, на що вона розізлилась, то не писала би сюди. Не знаю що і думати, трубку вона не бере, говорити, а тим більше, пояснювати щось, не хоче. Невже це кінець нашої дружби?

#22057 Дістало 29 серпня 2019 о 1:04

Не знаю як взагалі на вас наткнулась, але ви перше, що потрапило мені зараз під руку, тож злию свій крик душі сюди.
Моя найбільша (чи одна з них) проблема в тому, що я завжди думаю, що людям на мене пофіг. Зокрема, на те, що я говорю.
Через це я стаю неймовірно нудним співрозмовником, який тільки те й робить, що мовчки слухає і мугикає у відповідь. Інколи це можна вважати плюсом, бо я вмію слухати. І коли комусь треба виговоритись вони можуть з легкістю вилити це все мені. Але як моїм співрозмовникам, так і мені, набридають ці, назвемо їх, розмови тільки в один бік. Я практично ніколи нічого не розповідаю. А причиною цьому є моя переконаність в тому, що нікому не цікаве те, що я кажу. Навіть коли я хочу про щось розповісти, то у 80% випадків зупиняють після того, як ставлю собі питання: "Ти справді думаєш, що їм не насрати?".
Я неймовірно заздрю сміливості людей, які з легкістю можуть вам розповісти все. Від того як пройшов їх день і чому вони обрали саме такий колір лаку для нігтів, до своїх проблем з травленням. Люди спокійно розповідають про свої емоції, почуття, плани на життя, переконання, деяким навіть вистачає сміливості робити це постами в інстаграмі чи навіть книгами. І все це зі щирим переконанням, що комусь це справді цікаво. Моя подруга може годинами триндіти мені про те, що вона сьогодні робила, що вона читає і дивиться, з ким гуляє, як поводиться її кіт. А коли закінчується нова інформація, вона може почати розповідати стару по другому колу. Люди виставляють фотографії з подорожей, прогулянок чи просто коли їм нудно. Роблять сторіс, у яких освітлюють якісь події зі свого життя і це все, знову ж, зі щирим переконанням, що комусь цікаво.
І я неймовірно заздрю всьому цьому. Я теж хочу говорити без перестанку, щоб мене слухали, щоб комусь було цікаво, але не можу. Я не можу переконати себе в тому, що я можу виявитись цікавою хоча б комусь. Через постійне мовчання я вже перестала вміти складати правильні речення при живій розмові. Просто розучилася, забула, як говорити. Мій голос став дуже тихий. Я перестала помічати цікаві моменти в своєму житті, бо мені вони вже самій здаються нецікавими через призму того, що я вважаю, що іншим на це насрати з високої гори.
Я не вмію цікаво розповідати історії, це ще один побічний ефект постійного мовчання. А історії, як я помітила, це дуже велика складова людського спілкування. Всі постійно розповідають одне одному про якісь круті і не дуже ситуації зі свого життя. І в них це бляха виходить. Всі роблять це так цікаво, живо, смішно. А я так не вмію. Я фігово разповідаю історії через те, що постійно мовчу, а мовчу частково ще й тому, що не вмію круто розповідати історії. Ось таке замкнуте коло.
І я не знаю що мені робити. Мені це вже набридло. В голові в себе я можу задвигати величезні промови, круто жартувати і хочу з кимось цим поділитись, але зупиняються, тому що вважаю, що всім похер. Та і тому що в мене друзів практично немає. Черговий побічний ефект цього довбаного постійного мовчання. Я просто не спілкуюся майже ні з ким. Адже людям дуже швидко набридає тільки говорити без жодного зворотнього зв'язку. А практично єдина подруга, яка в мене є, зі мною напевно тільки через те, що в мне теж не особо багато подруг.
І я нічого не можу з собою вдіяти. Я знаю, що це не нормально і цю проблему треба вирішувати, але не можу. Максимум на що я здатна, це просто ревіти вечорами і написати цей текст сюди.
Навіть зараз коли я пишу це і планую закинути сюди мене мучать величезні сумніви в тому, що це взагалі хоч хтось прочитає. А якщо й так, то не вважатиме мене якимось тупим біомусором, який варто було вбити ще одразу після народження.
Тож вибачте, що вам довелося витратити декілька хвилин вашого життя на цей безграмотний текст, але мені просто необхідно було кудись виговоритись, нехай і в текстовій формі.

#22056 Шукаю 28 серпня 2019 о 21:06

Познайомлюся з дівчиною для серйозних стосунків. Мені 25р, я скучний невдаха. Якщо ти така сама, став +

#22055 Зізнаюсь 28 серпня 2019 о 20:06

Продовження історій незграби)
Коли я йшла на екзамен, то вилила на себе воду, але вилила прямо на пікантне місце, коли зрозуміла, що виглядаю так наче обпіялась, то довелось чекати поки висохну і тоді йти, з запізненням, бо було б дуже незручно)
Про те як вилила гарячий чай на свої молочні залози годі й казати.
Одного разу я випадково стикалась з незнайомим мені хлопцем три рази за день. Ми працювали в одному закладі.
1 - я стукнулась в його голову
2 - стала йому на ногу
3 - штовхнула його
На третій раз він мені сказав, що я зазіхнула на його життя.
Типова незграба)
Коли я йшла в цілодобовий магазин вночі, щоб купити воду, бо я безстрашна) До мене вчепились три придурки, познайомитись захотіли. В 2 годині ночі познайомитись. Я втекла, але я більше не така безстрашна.
А коли ти приїхала в село і вийшовши з автобуса впала в калюжу, а водій сидить і сміється. Ти встаєш з тієї калюжі, дивишся на нього зверхньо, і йдеш з цією ганьбою.
Якось я переплутала чоловічий і жіночий туалети, і заходжу, а там стоїть пухнастий хлопчина, ну думаю, ви розумієте, в якому місці він був пухнастий. В мене був стрес.
Ще є багато таких смішних моментів, але досить і цих, щоб зрозуміти, яка я незграба)
Деякі з цих ситуацій скоріше результат не незграбності, а неуважності, але тим не менш це безглузді ситуації мого життя, і мені захотілось поділитись ними.

#22050 Дістало 28 серпня 2019 о 15:06

Всем доброго времени суток!!! Последними "постами" я удивлён - неужели в ИФ инвалидам так плохо жить? Заметьте, я не беру всю Украину.

У меня ДЦП 2 группа. медленно, не всегда внятно говорю, плохо пишу и не устойчиво хожу. Но стараюсь помогать родным и друзьям в различных делах. Есть любимая работа - курьерство!!!

Вы спросите: как я работаю? Отвечаю: бывает трудно и тяжело, но я стараюсь, и почти все это замечают и с пониманием относятся ко мне.

У нас, у ДЦПшников есть ещё как-минимум 2 бонуса - пенсия и бесплатный проезд. Не считая ясного ума!!! А если здоровье не позволяет работать или заниматься чем-то на "воздухе" или на производстве, то можно найти работу или занятие на телефоне или компе. К тому же, очень много театральных студий и мастерских, куда берут людей с ограниченными возможностями!!! Главное - выбрать дело по душе!!!

P\S Каждый человек что-то может, надо найти это дело, а не ныть "Ох как же трудно живётся" и обвинять в этом власть.

#22049 Зізнаюсь 28 серпня 2019 о 14:02

Кохати 17 літню дівчину, і прицьому мріяти про те що вона буде за зразкову дружину, це як взяти і засунутиисвою голову в мішок з коброю.

#22046 Інше 28 серпня 2019 о 13:27

В меня влюбился парень, а мне он совсем никак, вот вроде и умный, и рассказывает интересные вещи, но скучно мне с ним и все. И я ему отказала, он принял это спокойно. Мы сократили общение, но остались в нормальных отношениях. Так теперь все общие знакомые (с которыми я близко не общаюсь) смотрят косо и даже в лицо мне говорят, что я отшила его потому, что он инвалид. Пытаются пристыдить. И я не понимаю за что. Бесит это.

#22042 Зізнаюсь 28 серпня 2019 об 11:35

Почнeмо мою розповідь з коротeнького вступу. Я дівчина, алe нe просто дівчина, а ходяча катастрофа. Ну справжня нeзграба. З моїх нeзручних ситуацій можна було б створити фільм. Їх було бeзліч. Дeякі розкажу вам.
Одного разу я вийшла з дому і задумалась, а потім подивилась на свої ноги і зрозуміла, що я в кімнатних тапочках і достатньо довго я в них пройшла. Вeртатись було пізно, алe виходу нe було. І я йшла, як ті араби з голими ногами взимку. Відчувала я сeбe так, ніби гола.
Якось я іхала в автобусі і була дужe втомлeна, я їхала їхала і спала, алe нe розуміла, що сплю на грудях в постороннього хлопця і тут я відчуваю цeй чоловічий дотик. Нeвідомий мeні хлопчина кажe, що ми приїхали, а я сонна і нe розумію, чи то в мeнe хлопeць появився, а я забула. Алe тут я розумію, що спала в постороннього хлопця на плeчах. Я нe просто спала, а спала обнявши його. Було соромно, алe він нічого нe сказав)
Ця ситуація була недавно. Пeрeд тим як піти на пижик я вдарилась ногою, алe часу нe було озиратись і підійшла я на зупинку, і відчула що щось тeплe тeчe по моій нозі, та нe просто тeплe, а чeрвонe. Цe була кров. Біля мeнe стояв хлопeць, і напeвно подумав, що цe мeнструальна кров, бо я була в платті, а вдарилась я нeдалeко від дупки. Мeні стало нeзручно, я забігла в найближчий магазин і купила вологі сeрвeтки, щоб приховати цe нeподобство)
А ця ситуація цe взагалі нeподобство, справжня нeвдача) Тільки я могла зайти в пижик і впасти на дідуся, я встала і вибачилась, алe в нього була така дивна посмішка, ніби він молодість згадав)
Якось виходивши з автобуса я відчула руку на своїй дупі, і якe ж було моє здивування, коли я побачила, що цe рука водія. Довeлось тікати від цього збочeнця, усвідомлюючи що я пeрeможeць по житті)
Щe одна ситуація, а навіть дві подібні чимось)
Зайшовши в примірочну я хотіла поміряти футболку, а якась дитина відкрила примірочну, дe я стояла в ліфоні, а щe там стояв хлопeць. Стало нeзручно)
Одного разу розмовляючи з одним хлопцeм я нe зрозуміла, чому він нe дивиться мeні в очі, алe коли він сказав, щоб я защeпила сорочку, бо він нe можe дивитись в мeні в очі я трошки афігєла. На моій сорочці розчeпились гудзики прямо в пікантному місці, трясця їй)
В мeнe дeщо дивнe почуття гумору і нe всі його розуміють. І моя подруга якось працювала в магазині білизни. Коли вона вийшла в туалeт я замінила її. Підійшов такий красeнь, як з амeриканських фільмів і почав питати про труси. Ні ну й трeба було йому було казати такe нeподобство, що його розмірчик тeж є. Пожартувала так пожартувала. Хлопчина почeрвонів і пішов гeть, напeвно подумав, що я на щось натякаю, а я жартувала)
І тут вжe нe тільки нeзграбність, а моя дурна голова винна, алe цe всe одно нeзручна ситуація)
Щe є багато смішних ситуацій, які траплялись зі мною і цe нe вигадки, я й справді така нeзграба)
А сeрeд вас є такі нeзграби?

#22041 Дістало 28 серпня 2019 о 0:02

Мене дуже збуджують розумні дівчата. Тільки от все рідше і рідше збуджуюсь. Багато розвелось прислужниць його величності Інстаграму, незамінних подруг Айфона і колекціонерок минулих партнерів. Таких називаю марками (самі розумієте, що вони самі є експонатами чиєїсь колекції). А про любительок похвалитись своїми вміннями в ліжку, потріпати простинями взагалі мовчу.

#22040 Дістало 27 серпня 2019 о 23:36

Дівчинка Аня, що гуляла на пазіку з собакою чорного окрасу, забий на тих кобил твоїх і йди гуляй в центр, там знайдеш нормальних знайомих і не будеш попускатись в колі тупих інбіцилів! Я казав посилай їх подалі! Нашо тобі тих алкашів?

#22039 Зізнаюсь 27 серпня 2019 о 20:11

Зараз лежу на пляжі Червоного моря, висота мого чл*на становить 9 см над рівнем моря. Щастя в дрібницях, люблю тебе Єгипте.

#22038 Інше 27 серпня 2019 о 20:05

Познакомилась как-то в интернете с парнем-дцпшником. Оказалось, ничего критичного, левая рука в тонусе и немного скрючена. В общем, вроде нормальный парень. Погуляли один раз. Отношения на уровне привет-пока.
Тут у меня ДР, праздную с друзьями. После праздника у меня остался ночевать лучший друг иногородний. Было весело, давно не виделись, полночи трындели, ржали, душевно беседовали за жизнь, немного пообнимались пьяненькие, да и разошлись по комнатам.
Утром я его проводила, зашла в инет, а там он, мол, че-то ты поздно, как праздник. Ну я взяла да и обмолвилась, что кента проводила вот. И тут начался форменный допрос. "Он что, ночевал у тебя?! Он тебя трогал! Как именно?! Вы, наверное, спали! Или, как минимум, целовались! В каких местах он тебя целовал?!" Я перестала отвечать.
Дня три он пытался выйти на связь, я игнорила, после чего написал: "Я понял, ты не хочешь общаться, потому что я инвалид!" Да нет, уважаемый, это потому что ты с припиздью.

#22037 Зізнаюсь 27 серпня 2019 о 19:57

Мене дуже збуджують розумні хлопці. Ви собі не можете уявити як сильно. Коли він починає говорити розумні речі я не знаю куди діти себе, мені стає важко дихати, я не знаю куди діти руки і очі, починаю стискати собі пальці і починаю поглядом роздягати його.

#22036 Інше 27 серпня 2019 о 19:35

Ше трохи і на вихідні Франківськ помалу почне заповнюватись студентами. Стометрівкою гулятимуть красиві дівчата, а хлопці будуть пильно спостерігати за ними. Насміливіші та рішучі, поборовши свій страх будуть підходити до дівтат і знайомитись з ними. Саме завдяки цим студентам, бакалійні крамниці та аптеки будуть мати виручку. Потім ці студенти будуть усамітнюватись в безлюдних місцях і продовжуватимуть своє знайомство. Всі хто був студентом так робили.

Бажаєш виговоритися чи поділитися своїм секретом? Сміливіше, це анонімно!