Привіт, ТЗ!!

Зізнаюсь, я класичний невдаха. Лох, лузер - називайте як душа бажає. За останніх чотири роки я втратив усіх друзів. Причиною стало те, що я "ніщебород" з бідної сім'ї. Я ніколи не одягався в модні речі, не мав "крутих" телефонів. Я став їм не цікавий, оскільки тоді все дозвілля зводилось до вештання по клубах та розмовами хто скільки випив чи кого зняв у клубі. І мене почали забувати. Про якісь "гульки" в той час і мови не було - я працював і всі гроші віддавав батькам. Я думав "чорт з ними, переживу". Пережив... Закрився в собі, вечорами слухав музику і читав книги. Звик, що люди згадують про мене лише тоді, коли їм щось потрібно. Дійшло до того, що я сам можу гуляти на озері чи в парку. Коли мені добре - я сам, коли погано - сам. Хоч і є знайомі формату "привіт, як справи?" (читайте "привіт, мені треба те і те..."), але таких з якими можна сходити поговорити, просто погуляти немає. Не важко здогадатись, що і дівчини в мене також не було. Зазвичай, панянки просто ігнорували мої дурнуваті спроби познайомитись або, ще гірше, фиркали у відповідь. Все ж проблеми вербальної комунікації (заїкання), мороженість та відсутність привабливого тіла даються взнаки. Хлопець, 21 рік.

Дякую за увагу, бережіть себе та своїх близьких і не хворійте. Всім добра і гарного вечора)

P. S. Думаю, кожен поставить собі логічне запитання: "І що? Тут таких сопливих як ти і так тисячі". Так от, я вирішив змінитись. Жереб кинуто і нехай цей пост стане точкою відліку. Точкою відліку мене нового.