Вчора побував у драмтеатрі на виставі "Дерева вмирають стоячи". Таке двояке відчуття: прекрасна гра акторів, сюжет, який пори комедійний жанр змушує задуматись, кульмінація, розв'язка, а зал... А зал напівпорожній. Здавалось би вечір суботи, час який можна було провести у затишній компанії великого мистецтва. Неабияк порадувало те, що молоді було більше за людей старшого віку.

У сьомому ряду я побачив чарівну руденьку дівчину. Вона сиділа разом з хлопцем (шанси, що то був друг/брат рівні нулю). В антракті дівчина наодинці з неприхованою цікавістю розглядала портрети акторів у фойє другого поверху. Я не шукаю її, та все ж приємно, що гарненькі дівчата цікавляться сучасним мистецтвом.

Люди, любіть театр, шукайте свою роль у цьому житті, розвивайтесь і живіть далі своїх прямокутних екранів. Всім добра та гарного настрою!!

Коментарі
Коментарі відсутні