#17916 Інше 15 травня 2018 о 15:58

Колись хотів поступити до коледжу, щоб мати якусь освіту для початку. На що почув від рідних "Пи**уй на будову ішачити, заробиш собі, підеш вчитись". Зате як брату приперло в універ поступати через пару років і башляти, так і гроші знайшлися і зв'язки. Як і після того найшлись зв'язки запхати його паралельно на козирну роботу, по профілю навчання.

Тепер воно відоме "тєло". Гордість сім'ї. Вивчили і виняньчили. Так що не всім світить в сім'ї бути "одарованим" і цілованим з дитинства в дупу дітьом.

Від тоді не хочу знати ні його, ні рідних. Знаю декілька професій від тих часів. В декількох добре розуміюсь. Що в принципі тепер нахер здалось, з вбитим в хлам здоров'ям після десятка років по будовах і заробітках. Себе після того так і не знайшов, як і сенсу життя. Зате маю добрий урок від "рідних" і життя.

Давно то було... Та й хер з ними. Нема за чим шкодувати, є в тому і свої плюси. Не раз ще пошлю їх всіх на х** при нагоді.

Згадалась чогось ця історія з життя за філіжанкою кави...
П.С. Тупі коменти і срач можете лишити при собі.

Коментарі до запису
  • анонімний #20815
    15 травня 2018 о 16:35

    Ти в мене колись був

Додати коментар

Бажаєш виговоритися чи поділитися своїм секретом?