Хочу поділитись з вами, своїми роздумами на рахунок такого цікавого терміну, як "кохання". Почну хочу з того, що не вірю в те, що для кожного з нас вищими силами призначена яка-небудь конкретна людина. Не вірю в те, що кохання - це щось зверхприроднє і непоясненне.
Щоб зрозуміти, що ж воно таке, те кохання, потрібно розібратись як воно виникає і звідки береться. Отож, 1 етап я б назвала симпатією. Познайомившись з потенційним обєктом кохання, перш за все, ми сприймаємо його візуально - це зовнішність, міміка людини, її манери, її енергетика, харизма. Буває ж так, з першого погляду, не надто примітна зовні людина, притягує своєю енергетикою, харизма - велика сила. Частіше за все, на цьому етапі все й закінчується. Якщо ж симпатія виявилась взаємною, обставини склались сприятливим чином, і люди вступають в деякого роду відносини, тобто починають спілкуватись, важливим чинником успіху цих стосунків, являється вміння цих людей знайти спільну мову, порозумітись, зацікавити один одного. На цьому етапі ламається багато стосунків. Не зійшлись характерами називається. І тільки пройшовши даний етап, налаштувавши емоційний звязок, необхідно навчитись підтримувати, розуміти, йти на компроміс, цінувати і дорожити партнером, і що не мало важливо, розвиватись як особистість, щоб залишатись йому цікавим. Здобувши певну гармонію, можна з впевненістю сказати що це - кохання. Кохання, побудоване з симпатії, стараннями двох. (Опублікуйте будь ласка, цікава думка коментаторів на рахунок вище сказаного)

Коментарі
Коментарі відсутні