#2464 Зізнаюсь 27 травня 2015 о 19:25

здоров народ, хочу просто виговоритись...так вже з середини мене це їсть що пздц. дуже така в мене сталась історія.
Я на четвертому курсі навчання в університеті, і от мав би серйозно ставитись до цього, але ж ні блін я таки мав закохатись, і до до такого степеня що аж до самогубства діло було дойшло...так так саме бліін до нього!!!
Так от, у кінці грудня того року, я написав їй про свої почуття ну... результат,як здогадались - френдзона. Ладно, подумав я, міг бий здогадатись- такій як вона ніколи б навіть не подобався. Потім я здогадався в дечому й зробив поганий на жаль висновок: виявилось що я їй був потрібен лиш для того щоб робити за неї завдання по різним предметам. Башню знесло потім кардинально. Впав в такі депресії що най Бог боронить кожному... Невеликими зусиллями в соц. мережах розкопав деяку інфу таки про її хахаля. Добило. Йому пішов 29 рік. Висновок - любов за гроші.А може...
Ладно пішов з того всього набухався. Непомогло...От гадав коли прийде виробнича практика в тих хлопотах тай все забудеться. Забулося. Але ненадовго... Прийшла весна, шоб її коньки скололи, і все виробнича практика закінчилась... все назад в середину повернулось. Але смішна біда в тому, друзі, що ми в одній групі, ладно блін, подумав я, повний ігнор, нерви дорожчі, думай про диплом... На деякий час помогло... Але в середині все ж сильно боліло коли й бачив... тай тепер бачу...
От тепер знову сесія/ ага та де там щоб про неї перестати думати мені треба від ранку до пізньої ночі сидіти за підручником і вчити, трохи помагає/ але думки так важко бороти свої.
Одне мене мучить питання нащо так в мої 21 таке сталось. Інколи мені здається що я повністю з глузду з'їхав коли, посеред ночі просинаюсь і сам вже не знаючи причини плачу. От така доросло-дитяча історія.
/От і все дякую за групу що є де виговоритись./

Коментарі до запису
  • Коментарі відсутні.
Додати коментар

Бажаєш виговоритися чи поділитися своїм секретом? Сміливіше, це анонімно!