Часто ми чуємо фразу: "шкільні роки - найкращі в житті". Але чи справді це так? Давайте подумаємо. Якщо дитина жертва булінгу, то чи можуть ці роки бути найкращими в її житті? Розповім вам свою історію. В дитячому та підлітковому віці я завжди була білою вороною, тихою, спокійною та доброю дитиною, яка не могла дати відсіч на негатив. Я була низенькя боюго росту, батьки не мали коштів для того, щоб я так стильно одягалась, як однокласниці, тому одяг був переважно з секонду. У мене в класі були самі мажори і з мене завжли глузували через скромний одяг. Хлопці мене били, викидали мої речі у смітник і кожна перерва була для мене каторгою, бо кожнісінької перерви до мене підходили, щоб дати ляпаса, копнути або чимось кинути в мене. Все це повпливало на мою успішність, бо абсолютно зникла мотивація вчитися. Самооцінка була на самому дні через постійні побиття та обзивання, яка я уродіна, дошка без грудей. Вчителям, класному керівнику було абсолютно наплювати на ці всі знущання, хоча вони прекласно все бачили, більше того, класна керівничка ще й пидкидала масло у вогонь, вона садила біля мене хлопця, який завжди мене бив та знущався з мене. Батькам я не казала, тому що вони завжди вчили мене бути сильною і мені було соромно за свою слабкість і за те, що я не можу за себе постояти. Загалом, згадую ці роки з жахіттям. Зараз я лікар-інтерн, наче все добре, тільки комплекс неповноцінності не покинув мене до сьогодні. Я дуже сором'язлива, особливо з хлопцями, боюся знайомитися та зайвої уваги від них, бо мені здається, що вони знайомляться просто, щоб познущатися з мене. Також цей булінг дуже сильно позначився на моїй психіці, завдяки моєму страху зганьбитися перед кимось у мене сформувався обсессивно-компульсивний розлад, я приймаю антидепресанти та відвідую психотерапевта. Що я хочу сказати? А те, щоб ви перестали нав'язувати, що "шкільні роки - найкращі", можливо для когось вони дійсно найкращі, але для багатьох людей школа - це пекло, зіпсована психіка та самооцінка, невпевненість в своїй зовнішності, розумових якостях і в майбутньому - неможливіть себе реалізувати через набутий комплекс неповноцінності. Хочу вас закликати не ставати агресорами та допомагати жертві, коли ви бачите спроби булінгу!