Спостерігаючи за сварками батьків я знала, що мама – це погана персонажка, а тато – добрий герой, спокійний, лагідний, розумний, авторитетний. Я чула, як мама істерила, кричала, обзивала, принижувала його і клялася собі, що я такою ніколи не буду, я поважатиму свого партнера, не дорікатиму за недоліки, буду терпеливою. Але пост не про мене.
Тепер я розумію, що татові було легше. Він вибрав собі роль добряка, на якого постійно нападають і якому завжди докоряють. Він не розумів, що мама від нього хоче, чому вона свариться, в чому її претензії.
Претензії були справедливі, але те, як вона їх висувала, не налазить на голову. І мама зробила татові послугу. Вона зробила з нього доброго героя, а себе злочинницею на все життя.
Тато був вільний. Так, маючи двох дітей і немалу господарку, він був набагато вільніший, ніж мама. Вони обоє працювали, обоє мали купу роботи вдома. Але різниця була в тому, що татова робота закінчувалася і він міг займатися чим завгодно: читати, дивитися телевізор, гайнути у спортзал, піти на репетицію. В той час як мамина завершувалася тільки тоді, коли вона йшла спати. Він робив те, що звик робити і не виходив за рамки. Він до всього ставився легковажно і без поспіху; міг затриматися на роботі, коли знав, що його чекають вдома, навіть тоді, коли пообіцяв приїхати вчасно; міг приїхати вчасно, але знову кудись зникнути, бо хтось вже на нього чекав – він і справді зробив собі зі своєї сім’ї тил, забуваючи, що про нього теж потрібно дбати. Тато йошов уперед, не думаючи, що там у тилу.
Він був страшенно відповідальний і ретельний на роботі, але вдома його відповідальність зникала і він пускав усе пливти за течією. Все завжди мало бути добре само по собі, без зайвих зусиль. Можна сказати, можна тепер припустити, що вдома тато ставав бездіяльним. Тобто вони з мамою створили смі’ю, уклали між собою умовний договір, де кожен має права та обов’язки, але якось, з часом, поступово тато знехтував своїми. Він був ідеалістом на роботі і пофігістом в хаті.
А мама просто не вміла донести йому це. Замість того, щоб спокійно висловити своє незадоволення, вона билася в конвульсіях та істериках.
Форма, бляха, форма тут абсолютний must have. Мама вибрала хєрову форму. Та ще й таку, що зміст летів під три чорти.

Коментарі
анонім 0 23 травня 2021 о 0:40
Ображене дитя, яке знає краще батьків як їм жити, бубубу))
анонім 0 23 травня 2021 об 11:49
Шиза накрила Гоголь. Ти ще не знаэш що таке травля, розбалуване дитя. Коли ти вмиваєшся зранку і тато заходить починає кричати і бити по крані бо я засильно воду включив
анонім 0 24 травня 2021 о 14:11
По крані це не травля, от якби по голові...
анонім 0 23 травня 2021 о 20:16
В Павлюти під час сексу вагіна пердить
анонім 0 23 травня 2021 о 20:48
Це слабкі інтимні м'язи, треба робити вправи кегеля
анонім 0 23 травня 2021 о 20:55
Так скажи їй Франк, чи ти настільки каблук що страшно
анонім 0 25 травня 2021 о 13:05
Б'є по яйцях, а вони в мене такі маленькі, голубині, що може розбити
анонім 0 23 травня 2021 о 23:51
Написано все загальними фразами. Він нічого не робив по господарці?
анонім 0 24 травня 2021 о 0:14
тут наголос на художність, сило. авторка, як і мама, обрала херову форму
анонім 0 25 травня 2021 о 14:10
Дякую, впізнаю багато речей у своїй сім'ї. Все правильно і точно написано, не слухай нікого. Хоча покоління наших батьків теж є жертвами обставин, воно пережило жахливі умови, і зробили помилки, яких ми не маємо повторювати. Хлопець, 26 р.