Привіт всім) Мені 17, я дівчина. Цього року я закінчила школу. Зараз знаходжусь на межі вибору своєї подальшої долі. Справа в тому, що не знаю куди податись вчитися. Моєю мрією був КЕУ(Краківський економічний університет)(географічний факультет), та батьки були категорично проти. Вони не хотіли відпускати мене так далеко від дому. Тоді я розглядала варіант ЧНУ. Батькам сподобався цей варіант. Але буквально 2 місяці тому, вони сказали, що я можу їхати навчатися до Кракова. Моїй радості не було меж. Оскільки тут окрім батьків та рідних нічого не тримає. Ні подруг ні хлопця у мене ніколи не було, є одна найкраща подружка та все ж я добре розумію, що навчання за кордоном дає більше можливостей. Ці два місяці я була неймовірно щаслива, а останній тиждень зрозуміла, що бажання їхати в нову країну, де нікого з своїх не буде, пропало взагалі. Сьогодні , вже через 2 години я їду. Зараз сижу і плачу . Так погано на душі. Залишатися тут також не варіант, бо я пропустила ЗНО з математики. Тай з мови погано написала(167.5). На моєму місці напевно було не мало, та мені надзвичайно погано. 17 років - це, мабуть, найгірший вік, який тільки може бути. То ж усім молодшим за мене рекомендую добре все зважити, щоб потім не жаліти. Я вже погоріла на цьому, не робіть помилок і ви Хто як боровся цим відчуттям?
Дякую всім, хто це прочитав, можливо хтось допоможе мені якось перебороти це.

Коментарі
Коментарі відсутні