Просто немає кому розказати про те,як мучає мене ситуація з бшизьким другом.Ми знайомі декілька років і була симпатія,але вона здебільшого проявлялась безглуздими жартами,типу "пошляцькими" комплементами,він розповідав мені про дівчат,якц йому подобаються ,про проблеми в стосунках,я радила йому щиро...спочатку він мені подобася,а потім крім дружби яні про шо й подумати не могла,хоча спільні знайомц думали,що в нас щось"накльовується",але я була впевнена,шо в нас просто жарти...і тут,коли він півроку має серйозні стосунки,на моє д.нар. він лізе цілуватись,я відмовила(1)він має дівчину,2)ми ж дружимо!...він вибачився,пройшов час,і коли ми разом дивились фільм,він почав пристават,а я трохи піддалась(я дура)а він від цього аж кайф ловив,але я звела все нанівець...пройшов час,а я й досі шкодую,що так себе повела(тнеба було або не починати,або доводити до кінця).бо почуваю себе,як над прірвою,хоча розумію,що від цього міг бути лише одноразовий секс(він би доився свого-і гуляй вася)...а до речі,ми з ним все ще дружимо!(...і часто бачимось!(

Коментарі
Коментарі відсутні