Зізнаюсь, я закохалась. Закохалась вперше за останні 5 років. Мені 24 роки, маю чудову роботу, вірних друзів, люблячих батьків. Та кохано немає. Нажаль. Вже 5 років сама. Справа в тому, що перше моє кохання, рідкістий придурок. З ним зустрічалась, ще із школи, з 9 класу. Випускник, я тоді була така щаслива, у мене найкращий з найкращих. Зустрічалися ми 4 роки. Та так сталося, що розішлися. Він зробив мені дуже болячи, а я так і не змогла прочати, хоча потім дуже пожаліла. Адже без нього моє життя перетворилося в існування. Не хочу все розказувати, бо зараз історія не про те. 5 років я взагалі не звертала увагу на осіб протележної статі. Та 3 місяці тому сталося непоправне. Я закохалася. Закохалася, так сильоно, що не можу передати словати. Після 1 тижня знайомства я зрозуміла, що це моя людина. Поцілунки, обнімашки, безсонні ночі. Та очах сльози, адже мами моєго коханого, категорично проти. Тай я сама усвідомлюю, що він мені не пара. А знаєте чому? Йому 16. Так, саме так, я старша від нього на 8 років. Скажу чесно, якби я зразу знала, ніколи не позволила б собі такі відносини. НІКОЛИ. Він ніяк не виглядає на 16, ніяк! Тай я ніколи не запитувала, скільки йому, а він розуміється не питав мене. Він зараз йде в Польщу, буде там навчатися. Запропонував їхати з ним. Я звичайно відказалася. Тому, що цим стосункам не бути. Так погано мені не було ніколи. Доросла жінка, а що робити не знаю. Моя депресія засмоктала мене з головою. Залишається тільки втеча. Втеча від самої себе. Безглузде та тупе зізнання, та хто його прочитав, дякую. Прошу вас люди, не закохуйтесь. Це боляче, дуже боляче. А хто ж таки має свою людину бережіть їі і ніколи не зраджуйте, тому що настідки можуть бути фатальними. Всім шасти.

Коментарі
Коментарі відсутні