ТЗ, привіт тобі. За вікном дощ, я проспав свою зміну на заводі, отже настав ідеальний час для того, щоб прибратися в своїй (точніш найманій) хатині, зварганити поїсти щось смачного і поживного й надіятись, що начальство не помітить моєї відсутності за іржавим станком. Але не там то було, більш за все мені зараз потрібно виговоритися, глянути на реакцію публіки. Попереджаю, історія відносно класична й доволі монотонна. Буду виливати думку, як на прийомі у психолога чи то навіть психотерапевта, без жодної послідовності й логічного зв'язку.
21 рік - кумедна пора.
Повезло увійти до того покоління, яке побувало у двох різних тисячоліттях, пережило декілька "кінців світу" і переїхало із світу реального у державу віртуальну, ти б посперечався, але оскільки читаєш це - підняв тему актуальну я.
Що ж це я? Перепрошую, на моєму рідному днищі не прийнято віршувати. Шостий рік підряд не покидаю вже його. Звик до цієї місцини, як середньостатистичний ТЗ-шник до метання й поїдання фекалій. Пече? Не переймайся, сам люблю тепленького навернути.
Навчання - завод - будинок; скурити 8 сигарет на день, напитись раз на 6 тижнів, протягом тижня 2 рази подрочити - ритм, яким дихаю чи то задихаюсь. Вже років зо 4 шукаю себе і біс його знає де ритися і чи вийде. Жодних конкретних ідей - тільки амбіції та ієрархія потреб, як у клоуна чи то піжона.
Мій настрій стрибає, як ціни й чисельність народонаселення в нашій державі після "революції гідності" й чергового занурення у перегній. Щиро сміюсь я вкрай рідко, а жартую доволі часто, але тільки задля того, щоб замилити око оточуючих.
З матір'ю бачусь один раз на декілька тижнів. Мій цикл надто далеко від рідної домівки. Напевно, вона - єдине, що стримує від того, щоб остаточно не поїхати.
В мене була мила дівчина, яка мене любить. Навіть це не додало мені радості. Розійшлись по моїй ж ініціативі. Бувало, що мав у кишені на декілька місяців безтурботного життя, а інколи й на булку не вистачало. Емоційний фон залишався незмінним. Зробити щасливим мене може тільки ремесло в якому б я був, як риба воді. Знайти своє призначення - моя волога мрія. ТЗ-шник, як ти знайшов себе?

Коментарі
Коментарі відсутні