Руслян зразу був дуже нервовим хлопчиною... Коли я приходив з роботи і фліртував до нього то він відриваючись від компа щось кричав мені противним голосом, як сука бик тупий з села. Однак я мовчав і брав робив йому масажі плечей. Руслянчик замовкав і грав свою ігруліньку на старому обкінчаному компі. З кожним новим днем і масажем руслянчик ставав все ніжнішим і податливішим. І в один день коли я прийшов з роботи, Руслян не сидів і не втикав на школярів у шкільній групі Коломиї, а зняв свої труси, розпростер гало і сказав ніжним голосом, "заходи"