Знаю, що толкових порад тут не буде, але хочу виговоритись. В житті було дуже багато лайна, про яке я повністю нікому не розповідала. Я сильна, пережила, намагаюсь нічого не згадувати і справді багато чого вдається, але іноді хочеться поділитись із людьми, які стають близькими. Пробую розповісти бодай одну історію - і все, з часом спілкування припиняється. Розумію, що людям іноді не треба знати всього, але я не вмію так жити. Боляче.
А тепер го срач. Чи мають люди з близького кола знати твоїх "тараканів" в лице?

Коментарі
Коментарі відсутні