Доброго вечора, дорогі ТЗ-шники.)
Знаю, багато хто подумає ''для чого це пишеш'', ''нікому немає діла до тебе'' і тд. Просто накипіло. Зустрічалася з хлопцем рік. Практично нікуди не ходили, бо він вважав, що всі клуби, ресторани і подібні заклади для тп.( Я з цим мирилась, хоч часом і переконувала його, що все ж таки, хоч ніколи, але потрібно десь ходити. А так, то практично весь час ми сиділи в мене вдома, я готувала, ми їли і дивились фільми. Якось одного дня він влаштував мені скандал через те, що до мене написав одногрупник стосовно д/з. Відтоді його як підмінили. Почав мене контролювати, налаштував практично всіх наших спільних друзів проти мене. Я з ним про це говорила, пояснювала, та все марно. Кінець-кінцем, я не витримала і ми розійшлися. Зараз він поливає мене брудом, звинувачує мене в тому, що я його використала, що я гуляща і в мене 'ціла купа хлопів'. Найобідніше те, що я нікуди взагалі без нього не ходила. Він навіть сидів біля мене, коли до мене моя подруга приходила. Зараз боюсь довіряти будь-кому, щоб знову не вийшло, що я погана і тд. Мені 20. Доволі симратична дівчина, колишній дуже любив, коли я щось готувала, бо я вмію та люблю це робити. От скажіть, хлопці, чому людина не вміє цінувати те, що я для нього робила? Чому у всьому винна я? Я винна хіба лише в тому, що любила його і ставилася до нього щиро і ніколи не обмінювала, бо терпіти не можу брехні.

Коментарі
анонім 0 02 січня 2020 о 8:43
Ще не бачив баби яка б хоча в чомусь признала свою вину, завжди винен хлопець.