Привіт:)
Зустрічаюсь з хлопцем,не довгий час,аое цього вистачило щоб зрозуміти що то моє.
У попередніх відносинах,завжди шукала причину для сварки,звертала увагу на інших хлопців, могла фліртувати (та не більше).
Щодо теперішніх то все навпаки, не цікавить ніхто,не спілкуюсь ні з ким.
Думаю закохалась з головою.
Так от,останнім часом я почала помічати що теперішній хлопець все меншу часу приділяє, рідше телефонує.
Це все він пояснює тим,що у нього бракує часу, бо багато справ,і що в нього ще є купу ждрузів з якими теє треба бачитись.
Я все розумію,намагаюсь це приймати.
Та сьогодні розмовляючи ми зачепили тему наших відносин.
Я вкотре сказала,що ми мало проводимо часу разом і це віддаляє.
На що він відповів: "в мене просто нема часу".я сказала добре, тоді по іншому спитаю: "чого ти хочеш, і як ти до мене відносишся?"
Він же у відповідь: "не серйозно, бо я тобі не можу обіцяти,що буде завтра, та я радий коли ми разом. Якщо тебе це влаштовує то добре, а ні то ні."
Знаю,зара всі скажуть, вибір очевидний. Та просто він єдина людина за останні кілька років,яка справді пробудила щирі почуття у мене. Я готова боротися, робити все для відносин, чекати та чи варто?!
Дівчина,23 роки.

Коментарі
Коментарі відсутні