Коли я був маленьким, то завжди полюбляв забігати на город до сусідки, в неї такі великі полуниці росли, що ніяк не міг не спи*дити кульок для себе. Одного разу, в 11 годині вечора, я чомусь не міг заснути і вирішив поїсти чогось солоденького. Встаю з ліжка, одягаю сорочку, взуваю бабині кальоші з засохшим гноєм і в трусах вибігаю на подвір'я. На дворі темно як в негра в сраці, тому до мене дійшло взяти в дєда фанарік, який він рік тому купив коло церкви. Йду на пальчиках по темних коридорах хати, захожу в кімнату до дєда з бабою і незамітно краду той прекрасний світлячок. Приходжу на город, на землі можна було побачити туман і навкруги почути голос сови з сусіднього дуба. Я вирішив прокрастися взагалі без палєва. В руках два порожніх пакєта босс, в зубах дєдовий фанарь, який просочився свинячим запахом чиру.
To be continued...

Коментарі
Коментарі відсутні