Привіт Т.З.Я дівчина ,мені 19 років.Здавалося б повнолітня особа з повною делікто здатністю,з правом голосу на виборах ,з планами на майбутнє.Мрію в подальшому житті здобути вищу освіту (йду до цієї мети),мати хорошу роботу.Але ,що стосується серйозних стосунків--то в даному випадку,я себе не почуваю на свої роки (відчуваю себе швидше 12 річною).Також є відчуття ,що інші мене сприймають так само.Але від них часто чую:"Ти розумніша від деяких дівчат твого віку".Часто таке відчуття наче би кохання ---це для дорослих дядь і тьоть ,всі мої однолітки дорослі,а я ні.Стосунки мені мені видаються непосильною ношою,чимось таким на що я не заслужила.З одного боку я би й хотіла мати стосунки,а з іншого їх боюсь.Боюсь,що на мене ніхто не зверне увагу,що мене не будуть сприймати серйозно,що не зможу їх підтримувати.Мої знайомі часто мене питають :"Чому в тебе немає хлопця?."і такі питання мене приводять в ступор.
На додачу до всього я крайньо сором'язлива,маю комплекси щодо своєї зовнішності.Також маю страх ,що в майбутнтому буду вічною одиночку в якої ніколи не буде ні романтичних,ні сексуальних відносин ні зі своєю статтю,ні з протилежною.Всім добра.

Коментарі
Коментарі відсутні