Привіт, Т.З. Я дівчина, мені 21 рік. Мене звати Сара (ім'я змінено), зараз в мене все добре, поруч є кохана людина, яка завжди підтримає, хороші друзі та все інше. Але в моєму житті не все було так гладко. Коли я навчалась в школі, я завжди трималась на відстані від усіх, я не ворогувала ні з ким, з усіма мирно спілкувалась, але близькоїї дружби не було. В 10-тому класі до нас прийшла нова учениця Вікторія(і.з.) вона була вся на понтах, гламурна, в нас була спільна неприязнь одна до одної. вона мені мога закинути гостре слівце,я їй обурливо відповідала. Ми ворогували протягом цілого семестру. На другий семестр ми стали ворогувати менше, вона попросила вибачення в мене за те, що мене діставала ,я їй пробачила. Одного разу вона в мене попросила допомогти їй з географією (Я в школі її добре знала) ,я погодилась. Ми прийшли до неї додому, в процесі розговориися, в нас виявилось багато спільних інтересів.
---Сара, я думала, що ти ботанка-заучка, а ти виявляється цікава дівчина.
---Вікторія,а я думала, що ти гламурна чіка, якій тільки шмотки та паті в голові, а ти виявляється хороша дівчинка.
У відповідь вона мені не сказалі нічого, тільки розсміялась. Ми стали частіше проводити час разом, разом гуляли, вона залишалась в мене ночувати, я в неї. З часом я почала відчувати до неї щось більше, ніж просто дружню прив'язаність. Коли її батьків не було в дома, я залишилась в неї. Ми, як завжди говорили про те, про се. Вона наблизилась до мене і сказала:
---Сара,я тобі мушу дещо сказати.--- з тремтіння в голосі сказала вона--- Я тебе люблю.
---- Я тебе теж. --- подібним тоном сказала я.
Ми з нею поцілувались... Відтоді в нас почались романтичні стосунки. Про них не знав ніхто, з часом про них дізналось кілька осіб. Їхня реакція на наші стосунки була різноманітною. Хтось ставився добре, хтось погано, хтось нейтрально.
Одного дня одна з тих осіб мені сказала:
--- Сара, я бачила Вікторію з одним хлопцем, вона тобі зрадила з них.
--- Не бреши. Я тобі не вірю.---відповіла я, хоча я їй повірила.
Після того я перестала з Вікторією говорити, тиждень ми не розмовляли. Але потім.я вирішила з нею поговорити:
---Віка, нам треба поговорити. Ти повинна мені зізнатись.
---В чому?
--- Начебто ,ти не знаєш.
--- Не розумію, про що ти, ти якась дивна стала останнім часом.
---Це правда, що ти мені зрадила з одним хлопцем?
---Ні, як ти могла таке подумати?
--- Кажи правду.
---Ні, я тобі не зрадила.
Її голос звучав правдиво, по міміці було видно --- не бреше.
--- Вибач мені за те,що повірила лєвим людям, а не тобі.
Ми помирились. В нас довірливі відносини. Я більше не ведусь на провокацію зі сторони третіх осіб.
PS:Цінуйте коханих, не слухайте лєвих людей, які хочуть вас розлучити.

Коментарі
Коментарі відсутні