Так набридло бути самій. Хочеться обіймів і підтримки. Важко йти по життю, розуміючи, що ти самотня і немає сильної спини, за яку можна сховатись. Де ж ти ходиш, мій мен? З кожним днем все важче і важче чекати/шукати. Щирих почуттів та страсті не вистачає. І чомусь мені здається, що я не одна така.

Коментарі
Коментарі відсутні