у мене опускаються руки. заручена, хлопець в армії. не знаю про що з ним говорити, його харить будь-яке моє слово, піниться через те що нема спільних тем. йому все так, "до 10 не гуляй, з хлопцями не спілкуйся, сиди вдома в 4 стінах" .я уже навіть з друзями не гуляю (хлопцями) через нього. та я і нікуди не ходжу, вийду пройдусь на 2 год тай все. через це і немаю що йому сказати через таке "веселе життя". розставатися я не хочу ,але його вічні докори мене вбивають. якось йому сказала це все що мені не подобається. він почав скандалити ,мов "ти ще не нагулялась, ти ще дитина, хочеш гуляти - гуляй" .я вже із шкіри лізу щоб йому вгодити( порадьте щось

Коментарі
Коментарі відсутні