Всім привіт ) Зустрічалась з хлопцем рік, любила його,але почала підозрювати, що він мені зраджує, підозри були звісно ж не безпідставні, але я терпіла доти, доки він сам в цьому не зізнався.Ми розійшлися, і він зразу ж почав зустрічатись з новою дівчиною. Мені було тяжко забути його, здавалося, що це неможливо, але з часом стало легше, я подумала , що ця людина не вартує моїх сліз) і коли я НАРЕШТІ його забула, в моєму житті з"явилась кохана людина, він зразу ж об"явився, і почав просити вибачення, ну не сволачь?:)З його вуст йшло багато слів, але яке ж це афігєнне відчуття коли тобі вже все рівно на цю людину, ти дивишся і розумієш , що крім жалості він не викликає нічого) Це все я веду до того, що дівчина терпить терпить , але з життя хлопця йде назавжди, а хлопці мають таку властивість повертатись, зрозумівши, що їм просто захотілось інтрижок на стороні,нових відчуттів, але вони швидкоплинні і з часом надоїдають, хочеться одну і назавжди, от тоді вони і згадують ту, яка любила, просто любила ) Всім добра і взаємної любові .)